Час квасити огірки

Привіт, друзі!

Літо — це, звісно, пора відпочинку, пригод, сонця, тепла й радості. У дитинстві ми сприймали його саме так — як суцільне свято. Але коли дорослішаєш, то розумієш, що літо — це ще й пора підготовки до зими. Бо саме влітку природа щедро обдаровує нас усім необхідним — овочами, фруктами, зеленню, ягодами. І стає зрозуміло, чому з давніх-давен люди ламали собі голову над тим, як усе це багатство зберегти. Адже в нашому кліматі принаймні пів року неможливо зібрати жодного свіжого овоча чи фрукта, а організму вітаміни та корисні речовини потрібні цілий рік.

Саме тому людство здавна вигадувало способи збереження врожаю: сушіння, консервування, маринування, соління, заморожування тощо. І от сьогодні я хочу зупинитися на одному конкретному овочі — огірку. Варіантів заготівлі огірків чимало: їх і солять, і маринують, і квасять, і готують із них салати для тривалого зберігання. Але в нашій родині вже багато років перевага віддається саме квашеним огіркам.

Ми їх дуже любимо — просто так нарізати, додати до сандвіча чи салату, і вже смакота! Особливо вони незамінні в салаті олів'є. І хоча існують різні варіації цього салату, без квашеного огірка він уже не той. Цей кисло-солоний акцент — справжній смаковий місток у дитинство.

Отож, настав і в мене час квасити. Зібрала партію огірочків і поставила літрову баночку — нехай квасяться. Уже за день-два вони стануть приємно кислуватими. Тоді можна буде залити маринадом з кропом і поставити в льох чи холодильник — на зиму. Бо зимою, як не крути, навіть попри те, що нині в нас є тепличні овочі круглий рік, все одно хочеться справжнього смаку — такого, який зберігся не в парнику, а в банці з любов’ю.

І навіть якщо сучасний світ дозволяє купити все будь-коли, наша внутрішня — чи то генетична, чи просто родинна — пам’ять все одно тягнеться до чогось справжнього. І от квашений огірок — це якраз те "справжнє". 😊