Міка і сніг

От кажуть, що коти люблять тепло і що вони залюбки вигріваються на печі чи в будь-якому найтеплішому місці. За цією логікою взимку вони взагалі не мали б хотіти виходити надвір. Але ні 😄

Наша Міка, наприклад, не боїться ходити на двір взимку, особливо зараз, коли дуже сильний мороз і не тільки у туалет. (Вона в нас принципово ходить у туалет на дворі, і, чесно кажучи, це дуже зручно: не треба постійно купувати наповнювач, міняти його і витрачати на це час, якого й так завжди бракує.) А буває випустиш її вночі і вона до ранку надворі, потім вранці впустимо її у хату і відігрівайся собі. Але ні.

От вона поїла — і знову проситься надвір. Вийде, посидить хвилин п’ять, потім сидить під дверима в дім, заглядає у вікно з балкона — і так по колу разів десять на день. Снігу вона не боїться зовсім: бігає собі із задоволенням і по стежках, і просто через кучугури, інколи буквально тоне в тому снігу.

Щоправда, зараз сніг уже підмерз під власною вагою, став твердим, тож вона з легкістю по ньому ходить. А от спочатку це виглядало дуже кумедно, коли вона намагалася пробиратися через пухкий сніг, провалюючись майже по живіт.