Жінка в чоловічому світі.

Привіт.
​Отож, їхала я собі в село, зупинилася зробити фото. Коли знову завела автомобіль, то загорівся чек двигуна. Це таке собі відчуття.
​ЧОМУ?
ЧОГО?
Яка причина?
Три роки їздила і все добре було.
Що ж тебе болить, любий Опеле?
​Виявилося, що каталізатор вихлопних газів. Як я зрозуміла, що забруднений фільтр, який очищає повітря, яке виходить назовні і яким ми всі дихаємо в місті. СТО порадили його видалити, бо чистити його марно. Але крім видалення в автомобіль встановлюється певна програма, яка обманює заводську, і помилка більше не з'являтиметься.

​Я вже не хочу вникати, що СТО я шукала на території колишнього Львівського автобусного заводу 40 хвилин, бо мітка в гугл-карті не відповідає дійсності. Працівники нахабні капець, під час розмови одні ціни — до вечора ціна інша. Чому так важко бути жінкою в цьому чоловічому світі? Постійно хочуть намахати. Та добре, зробіть, щоб я могла їхати. При оплаті касир мої ключі тримав в руках, ніби я тікаю. Я ображена посміялася з цього, оплатила роботу, але сказала, що так негарно він себе поводить. Я додала, що я маю завести автомобіль, послухати, як працює мотор, як працює пічка і чи не смердить в салоні. Той чоловік тоді сказав, щоб я все перевірила, і навіть запропонував виїхати з бордюру. Але я виїхала сама.
​Знаєте що? Моє сидіння наче було не моє. Вперед-далі, вище-нижче, а все щось не так. Але ми поїхали, і до вечора спинка сидіння нарешті підладналася до моєї спини.
​Той каталізатор поклали мені в салоні в кульок. Я шукала, як його здати, але натрапляла на захланних бариг.
​Одна фірма взагалі перестала існувати. Тоді я почала дзвонити по списку. Нема відповіді, або скидають. Нарешті жінка відповіла, жуючи: «Ало», — і мовчить.
Я спитала, чи вона фізична особа, бо я знайшла цей номер в інтернеті. Вона відповіла ще нахабніше, що це номер її чоловіка і що я хочу. Я розповіла про каталізатор. А вона просто сміялася з мене в слухавку:
— Що, хочеш продати йому свій каталізатор? Може, досить телефони в інтернеті шукати?
— Вже не хочу, — відповіла я, — не вам.
​Я подзвонила на інший номер. Відповів Артур, що може або сьогодні, або після 20 липня. Ох, як я «люблю», коли мені терміни говорять. Кажу, що маю кераміку шматками, що хочу продати. А він каже, що зараз робить довідку в Оброшино і завтра летить в Єгипет, що то мало я маю, що то нічого не варте, ну може 2 тисячі, а якщо бензин, то 2200, ха-ха-ха. «У Львові тільки беру я або Богдан в Запитові. Ви, дівки, всі хочете по 100 доларів, а то стільки не вартує. Закарбуй собі!»
Я подумала, що не хочу з ним мати справу.
​Ще написали відправити Новою поштою в Луцьк. Теж не довіряю таким. Буду шукати далі.
​Людяність не залежить від статі, вона або є, або її нема. Зранку я думала про людей, які мають хоч краплю над іншими влади і нагло користуються нею. Влада змінює, гроші капарають. І що у мене вийшло: хочете більше грошей — беріть, лиш зробіть на совість.

ось що зібрали працівники СТО

​Моє авто мало очисник Євро-6, виробникам потрібно було досягти майже нульових викидів, тому металів туди не шкодували. А отже, в ньому є дорогоцінні метали:
​Платина (Pt) — бореться з чадним газом.
​Паладій (Pd) — знешкоджує залишки незгорілого бензину.
​Родій (Rh) — один із найдорожчих металів у світі. Його додають для нейтралізації токсичних оксидів азоту.
​Саме тому пихатий Артур з Рудненської одразу запропонував мені 2 200 грн на місці, а Луцьк готовий був платити 3 000 грн навіть без огляду. Вони знають, що реальна цінність цих металів у моєму пакеті висока, і хотіли на цьому заробити.
​Я справді не хотіла про це знати, якби не висвітлився чек двигуна.
— Ви якраз вчасно встигли, — сказав молодий хлопчина-майстер.
Це означає, що я відчуваю не лише людей, а й найближчі речі, такі як мій любий автомобіль.
​Сьогодні я знову натрапила на черговий номер телефону. Чоловік дуже чомусь переживав, але пояснив мені реальну ситуацію. Виявляється, що дорогоцінні метали видобували і перевозили за кордон. А зараз діє заборона, і тому закрилися компанії. Але є такі як Артур, які скуповуються за зниженою ціною на майбутнє. Як тільки правила експорту в Україні зміняться або відкриються внутрішні лінії переробки, великі заводи знову почнуть масовий прийом. Тоді буде можливість здати його за чесною ціною за результатами аналізу, а не віддавати за безцінь перекупникам, які зараз просто наживаються на паніці ринку.

​«Ні, хай тоді лежить, він їсти не просить!» — подумала я, кладучи в сухому місці кульок.
​Каталізатор не псується від часу, не іржавіє всередині (якщо кераміка). Метали в ньому (платина, паладій і родій) є дефіцитною та дуже дорогою світовою сировиною, тому їхня реальна цінність нікуди не зникне.
А які ваші думки? Поділіться?