Повернення до Мотанки. Думки в моїй голові.

Привіт усім. Я вже давно не займалася ручною роботою. Робота, хатні справи, бажання проводити більше часу з Максимом — усе це відсунуло моє улюблене хобі на другий план. До того ж, посилення податкового та банківського контролю змусило мене припинити приймати будь-які перекази на власну карту. Десь у травні я знову задумалася про відкриття власного ФОП, але через негативний попередній досвід, вирішила відмовитися від цієї ідеї. Та й літо обіцяло бути насиченим: запланована подорож до Італії, багато різноманітних подій...
Але вчора сталося дещо несподіване. Один з моїх давніх замовників написав мені. Він раніше часто замовляв у мене ляльки-мотанки, бо дарував їх закордонним спонсорам як знак подяки. І десь на хвилину я завмерла. У моїй голові промайнуло безліч думок, немов справжній шторм у кімнаті Думок.

створено з допомогою ШІ

Всередині голови Надії
РАДІСТЬ: Привіт усім! Такі новини! Надя знову береться за улюблену справу! Уявляєте, ляльки-мотанки! Ми вже стільки часу не шили, не творили!
СУМ: Ох, але ж це стільки мороки... Вона так давно цим не займалася, а ще ж робота, справи... І Максим... Вона так втомиться.
СТРАХ: А що, якщо... щось піде не так? Банки... податки... Цей ФОП... Я ж пам'ятаю, як їй було страшно минулого разу! Фінмоніторинг! Треба бути обережними!
ГИДЛИВІСТЬ: Тьху, знову ці бюрократичні дрібниці. Податки, звіти, папірці... Від цього аж нудить! Не хочу, щоб Надя знову в це занурювалася!
ЗЛІСТЬ: Та скільки можна! Чому так усе ускладнили? Надя просто хоче займатися тим, що любить! Чому завжди щось стає на заваді? Це несправедливо!
РАДІСТЬ:Тихо-тихо! Подивіться! Їй написав старий замовник! Той, що замовляв ляльки для закордонних спонсорів! Це ж так приємно!
Усі погляди фіксуються на екрані телефона. Надя завмирає на хвилину, а в кімнаті Думок починається справжній шторм.
ЗЛІСТЬ: (Стиснувши кулаки) – Я можу це зробити!
РАДІСТЬ: (Сплескуючи в долоні) – У нас все для цього є!
СУМ: (Схиливши голову) – Але що скаже податкова?
СТРАХ: (Тремор у всьому тілі) – Фінмоніторинг!!!
РАДІСТЬ: (Стрибаючи) – Але це ж не велика сума!
СТРАХ: (Хапаючись за голову) – Ні, я не можу!
ГИДЛИВІСТЬ: (Закриваючи обличчя руками) – Що робити?
ЗЛІСТЬ: (Вигукуючи) – Надя, думай!
Раптом у цю гарячу суперечку втручається ІНТУЇЦІЯ. Вона з'являється з-за куліс і спокійно кладе руку на плече Радості.
ІНТУЇЦІЯ: Ми зробимо ляльку.

Всі думки замовкають. Я відчула внутрішнє осяяння і одразу ж написала відповідь, що зможу виготовити сувенір. У відповідь мені прийшло повідомлення з проханням надати реквізити для оплати.

І тут якимось дивом згадала про збір, який побачила у свого давнього знайомого Юрія. Замість власних реквізитів я відправила посилання на банку волонтерського фонду. Я думаю, що замовник був здивований, але незабаром надіслав мені квитанцію про оплату і написав: "Ми зробили сьогодні подвійну добру справу". Мені стало так тепло і легко!

У кімнаті Думок стало неймовірно світло. Усі емоції, навіть Страх і Гідливість, посміхнулися.
РАДІСТЬ: Це найкраще рішення з усіх! Надя може творити для себе, для душі, без зайвого стресу!
СУМ: (Обережно посміхається) – І допомагати тим, хто цього потребує... Я така горда за неї.
СТРАХ: А... А що там з податками?
ЗЛІСТЬ: (Грізно) – Замовкни! Поки ми допомагаємо нашим військовим, жодні податкові не страшні! Ми — сила!

створено з допомогою ШІ

І я зрозуміла, що цей шлях — найкращий. Я зможу займатися улюбленою справою, творити в своє задоволення, а кошти від цього йтимуть на допомогу тим, хто обороняє нашу країну. Це було рішення, яке принесло тепло не лише в мою душу, а й у моє серце, яке тепер відчувало себе частиною великої та важливої справи.