How we unexpectedly rescued little kitten on a road

Привіт друзі.

Hey friends

It's been two weeks since the day we picked up this amazing kitten on our Sunday stroll. So, I thought I'd share the story...
Let me tell you about how we unexpectedly rescued this little kitten on a busy road. From my perspective, it felt like an epic, adrenaline-filled adventure. Well, here are the details: we were driving with some music on, my friend Masha and I. As we approached a turn towards the Dnipro river embankment, just before a small tunnel, the traffic came to a halt with 2-3 cars blocking the lanes! We didn't understand what was happening, so we stopped. I noticed people running chaotically on the road. Suddenly, I saw a little kitten darting under a BMW in the middle lane! Realizing what was going on, I didn't hesitate and jumped out of the car and ran towards that car. Everyone was looking under it, so did I, but couldn't see the kitten. Then, while the car's owners were opening the hood and searching, I remembered my experience and started checking the wheels from the top. As expected, on my second try, I spotted that terrified kitten. The situation was tense. So, I quickly grabbed the kitten by the nape to prevent it from escaping (through a gap about 4 fingers wide). It was very scared, started wriggling, hissing, and managed to bite my fingers a few times. I decisively pulled it out through that gap and asked the people if this was their cat. The car owners said no, and just toss it somewhere. (Later, I realized they wouldn't have searched for long.) A girl asked if we were taking it, I replied automatically that yes, we'd take it somewhere (later, I regretted not giving her this responsibility, but running ahead, I'm glad I did it!). So, I carry it to our car, dripping with blood. It was dirty and frightened... I put it in the car, being completely sure there was nowhere to escape, I was so naive. Anyway, we were driving, the kitten disappeared, I tend to its 'wounds' in a light shock... By the way, the bites started to flare up immediately. Cat bites are quite dangerous, but after treating it with 'Healer,' it got noticeably better, and now it's almost healed without complications. So, I recommend having this remedy with you just in case. We went for a walk, hoping it would calm down... Yeah...) We come back, no kitten, searched everywhere, nothing, just silence. We got the idea to try luring the kitten with cat sounds, a meowing kitten. We heard a thin 'meow' in response... After thorough searching, I find a narrow gap behind the glove compartment and the kitten's heel, I climb in, the kitten disappears somewhere in the dashboard)) Well, I thought, this is tricky, how to get it out now, probably have to go to the auto service... Tried unsuccessfully to lure it later, had to leave the kitten with food for the night... In the early morning, I went to get it. I look, the food is gone, traces everywhere, but nowhere to be seen, searched, I see it sitting in the trunk under a transparent cover, I reach for it, and it deftly jumps under the glove compartment again)) I don't know how, but I manage to catch it at the last moment, phew, such a crazy action!))
So, we brought it home. It looks like it's around 3 months old, didn't stay outside for long, maybe a week. Skinny, a bit dirty, but not too much. We have an 8-year-old cat, a cool, smart kitty. So, he accepted the little one without any aggression and helped the kitten overcome the fear of a new place, and the guy who was a bit rough at first %) In short, within 4-5 days, it gradually got used. In the beginning, they only went out with the older cat for company and roamed around the house. Whether the cat explained or it was a reflex (did you know that cats are clean and don't like it when the toilet is stinky...), it consistently used the litter box, well, almost, a few misses happened. It eats well, very playful yet gentle when it comes to claws and bites, careful with its paws) It purrs loudly when you pet it. We treated both with a comprehensive antiparasitic, wiped them with wet wipes, haven't bathed yet because I don't want to scare it... Oh, of course, there's a complication - in the early morning, it can search for the escaping cat with loud snoring, milk =) or play wildly with anything it catches) But overall, we're satisfied because it's a cute kitten! And I'm one of those naive people who believe in signs and destiny... To be continued. Thanks for your attention, good luck!

---

UA

Минув вже другій тиждень з того дня коли ми по дорозі на воскресну прогулянку підібрали чудо кошеня. Отож зібрався з думками написати цей пост...
Розповім, історію про те як ми зненацька врятували мале кошеня на жвавій дорозі, з мого боку сприйнялась все відбувалось епічно та сповнена "адреналіну")), ну тож у подробицях: їдемо ми під музичку з Машулею та бачимо що на доволі повороті на набережну Дніпра, перед в'їздом в невеличкий тунель, рух стоїть 2-3 машини перегороджують смуги! Ми не розуміємо що відбувається стаємо, я бачу що люди бігають дорогою якось хаотично. Раптово помічаю як мале кошеня шмига під тачку кажись бмв в середній смузі! Зрозумівши що відбувается я не вагаясь вискочив з машини та побіг до тієї тачки, всі заглядали під неї я також, кошеня не було видно. Тоді поки володарі відкривали капот та шукали там, я згадав свій досвід та почав перевіряти колеса з верху, під другим як і очікував з другої спроби побачив це перелякане кошеня. Ситуація була дуже напружена, отож я різко захопив кошеня за холку, щоб воно не втікло (крізь щілину десь в 4 пальці) воно звісно ще дуже перелякалось почало викручуватись, шипіти та примудрилось зробити середньої глибини прикус так що потекла кров на пальці, та ще легенько кілка раз за іншу руку. Рішуче витягаю її значить крізь ту щілину та питаю у людей чи я ця кицька. На що володарі тачки кажуть та нічия кинь її десь туди... (після я зрозумів що ці довго не шукали би). Якась дівчина спитала чи ми її забираємо, я відповів на автоматі що так десь відвеземо (потім відразу пожалкував що не віддав ці клопоти їй, але забігаючи наперед зараз я дуже рад!) так от несу її до нашої тачки капаючи кров'ю) воно брудне налякане... Закидую в машину в повні впевненості що нема куди дітись, наївний я) Короче ми їдемо, кошеня десь зникло, обробляю "поранення" в легкому шоці... До речі покус почали відразу запалюватись, кішки укус доволі небезпечна тема, але після обробки "Порятівник" помітно полегшало та зараз вже майже зажило без ускладнень, отож раджу вам мати це засіб при собі на всяк випадок. Пішли ми погуляти думаємо нехай заспокоїться... Ага...) Вертаймось кошеня нема, пошукали нічого та тиша. Нам прийшла ідея спробувати виманити звуками кішки кричуще кошеня, почули у відповідь тоненький няв... Після ретельного обшуку знаходжу вузеньку шпаринку за бардачком та та пятку кошеня, лізу туди, кошеня зникає десь у середині торпеди)) Ну думаю капець приплили, як його тепер від туди дістати, мабуть доведеться в автосервіс звертатись.. Ще намагався безрезультатно виманити пізніше, довелось лишати кошеня з кормом на ніч.. Рано в ранці пішов діставати. Дивлюсь корм поїла, усюди наслідила та не видно ніде, шукав, бачу сидить у багажнику під прозорим чохлом, я донеї а вона як спритно чкурне)), цього разу в район руля, ну думаю капець.. Заглядаю також десь шпарина її не видно, але виявилось що навпомацки її там можна дістати не така вже й глибока, дістаю якось та тільки саджу в підготовлену переноску, вона неймовірно спритно чкурне під бардачок... Не знаю вже як, але примудряюсь таки спіймати її в останню мить, хух ось такий скажений екшн!))
Ну все принесли до дому. На вид їй десь місяці 3, на вулиці пробула не довго біля неділі, худа, замурзюкана але не дуже. У нас живе кіт 8 річний, класний котик розумний. Так він сприйняв на подив без жодної агресії та допоміг кошеняті подолати страх нового місця, та дядьки який тільки но хапав жорстко %) коротше кажучи за дня 4-5 поступово звикла. Вперше дні вони тільки з котиком за компанію виходили та гуляли по хаті. Чи то котик пояснив, чи то рефлекс прикопувати (ви знали що коти охайний та не люблять коли туалет того...) ходить стабільно в лоток, ну майже було кілка промазок) добре їсть, дуже грайлива та водночас адекватна в сенсі пазурів та укусів, тобто обережна з лапками) Гучно хропить коли її гладиш. Обробили комплексним антипаразитом обох, протер вологими серветками, покищо не купав бо не хочу лякати... Е звісно де я ускладнення, наприклад рано в ранці вона може з гучним храпом шукати у кота який тікає, молоко =) або шалено гратися всім що спіймає) Но загалом ми задоволені, бо миле котеня! Та я з тих наівних людей що схильні вірити в знаки та долю... Далі буде. Дякую за уваги, щасти!

Така налякана та худенька була с початку, десь лня 3-4 майже не давалась доторкнутись, тікала...

This little one was so scared and skinny in the beginning, around 3-4 months old, didn't let anyone touch it, was elusive..."

це вже по трошку освоілась..
it has already settled a little bit..

А це наш котик, добряк...
And this is our cat, good guy...

Зараз така бадьора що ховайся =)
Now she's so cheerful, hide =)
Доречі, гадаю так вона і загубилась, бо доволі відчайдушна, вже кілка разів витягував то із за пралки то ще з якихось місць куди воно плигало невідомо навіщо)