Продовжую удобрювати малинник

Привіт, друзі! Ось в мене і назбиралася друга бочечка попелу, якою я вирішив посипати решту малинника. Як я вже писав в попередньому дописі, попіл чудове добриво. Попереднього разу посипав ним менше половини малинника (це було майже два місяці тому), і коли в мене наповнилася моя маленька синя бочечка знову, я вирішив продовжити розпочати. Цього разу мене в основному попід із твердопаливного котла, бо камін ми майже не розпалювали, немає сенсу дублювати системи опалення, хіба іноді для настрою 😊.

Ось, бачите, повна по вінця 🙂:

А це та частина малинника, яку я обробив попелом у грудні. Його майже не видно, якщо не знаєш, що шукати.

То ж я аналогічним способом, за допомогою лопати, почав посипати попелом ту частину малинника, де я його ще давав.

Я спочатку став проти вітру, не подумавши, то вітер ледь мені не задув всі очі попелом. Але коли я змінив своє місцерозташування, ставши ближче до дороги, я зробив вітер своїм союзником і він допоміг мені покрити більшу площу, роздуваючи попіл.

Залишилася ще невелика частина малинника, але до весни ще досить далеко, тому ми опалюватимемо ще доволі довго, попелу вистачить щоб удобрити увесь малинник 🙂.