Лелека на ріллі

Останніми днями у нас сіра та дощова погода, за невеликим винятком вчорашнього дня, наче природа знала, що то неділя та чудовий день для прогулянок. Але ми все одно з Максимом вирішили на прогулянку в суботу, коли моросів зовсім дрібний дощик, наче хтось вгорі увімкнув гігантський зволожувач повітря. Я навіть нічого спеціально не одягав (маю на увазі дощовик чи куртку), лише дитячий візочок накрив спеціальним чохлом, що йшов в комплекті спеціально для таких випадків. А чому я вирішив пройтися? Тому що Максим хотів спати і не міг цього зробити, поки я його хитав вперед-назад на одному місці під дашком тераси, вередував і плакав. Я вирішив пройтися, бо дощу фактично і не було, а йому треба було заспокоїтися.

Зрештою я виявився правий, малюк таки заснув, хоч і не зразу. А ще, коли ми гуляли вздовж нещодавно зораного поля (урожай зібрали та й переорали, мабуть вже готуються озимину сіяти), я побачив як по ріллі гуляє лелека. Мабуть збирав якихось жучків чи личинки жуків, які зарилися в землю і раптом опинилися назовні. Лелеки часто користуються таким лайфхаком. Шкода, що не мав з собою фотоапарат із потужним зумом, бо телефон лише цифровий дає, який ви можете отримати, просто збільшивши фото.

А ще я поміти, як у небі над нами кудись полетіли три качки:

Мабуть просто перелетіли з водойми на водойму у пошуках кращої поживи.