Хрін та його місце на великодньому столі

Для мене одним із символів Великодня саме як спогаду з дитинства (не свята, звісно, найважливішим для мене залишається містична самопожертва Христа, щоб врятувати наші душі, це тема для окремого допису та роздумів про вічне, можливо колись я напишу і такий пост), оцього радісного відчуття коли вся родина збирається за святковим столом, коли дістають кошика освячену паску і писанки, є ще один досить несподіваний продукт - а саме хрін 🙂

Зізнаюся, я пишу цей допис зазделегідь, щоб у час Великодня зайнятися тим, чим прийнято - піти до церкви, зібратися за святковим сніданком з родиною - бо я маю таку можливість, цього року, і за це також я дуже вдячний тому, хто керує нашими долями. То ж я вирішив щоб допис: і текст, і зображення були дотичними до цього світлого свята. Поки я думав про це, то побачив як квітне хрін, тому я вирішив написати про цю цікаву рослину саме в контексті моїх великодніх асоціацій зі святкового столу.

Це гарна квітка чи не так? І не скажеш, що її корінь - одна із найміцніших приправ, яка навіть мексиканцям пече 😉. Але саме на великодньому столі хрін як страва розкриває свої найкращі сторони. Чи це яйце з майонезом (чи без) затерте хроном, чи це копчена полядвиця чи шинка. Чи просто неймовірна великодня канапка - це коли ви берете шматок паски, намащуєте освяченим маслом, кладете скибку освяченого домашнього сиру, зверху шматок шинки (краще полядвиці) і тоді щедро намащуєте хроном (чи бурячками з хроном)! Самкота! Так, калорійно, але ж ми втратили чимало калорій, коли постили, треба ж наздоганяти 😂.

Ну і під кінець допису фото ще не розквітлого хрону із несподіваним гостем - маленьким жучком))

Христос Воскрес! (а ще в голові пролунали рядки із якогось привітання, що продовжують ці слова "... і воскресне Україна", вірю в оці пророчі рядки).