Бродить вишняк

Привіт, друзі! Ось і минає минає 2023 рік. Раніше, до війни, я б писав, швидше за все, якісь банальні дурниці типу "Рік був непростим, але гарним і радісним водночас". А зараз не хочеться. Так, рік був ніхрена непростим, а страшно важким. А як іще назвати його, коли досі йде війна, коли досі змушені потерпати від смертоносних атак російських атак, рік, коли щодня когось десь ховають? Але ми вистояли, хоча і нас усіх огорнула страшенна втома. І тут за законами жанру я також мав написати щось підбадьорливе, але не хочу бо не планував, оцей мій вступ народився незалежно від моїх бажань, просто думка вирвалася з під мого контролю і матеріалізувалася. Я думаю, що інші, більш талановиті люди, ніж я, напишуть купу підбадьорливих слів і можливо це навіть спрацює і я буду дуже радий, що це хтось таки зробив.

А про що я хотів написати пост? Ну, коли я думав, що б таке написати про Новий рік, я подумав, що святкування Нового року майже не обходиться без алкоголю. Звісно, я люди, які не вживають ні краплі і це їхнє право. І можливо вони праві у своєму праві, а ми ні, ті хто все вживають, бо шкодимо своєму здоров'ю. Але зараз є набагато більше речей, які можуть зашкодити не тільки моєму здоров'ю, але і життю, то ж я цим не дуже переймаюся.

Отож (знову моя думка від мене втікає) я збирався написати про алкогольний напій. Домашнього приготування. Пам'ятаєте мій допис про вишні? Швидше за все ні, то ж ось вам посилання. То ж я там показав, як засипав величезний бутель вишень цукром і поставив бродити і обіцяв написати що було далі? То ж варто виконати свою обіцянку ще у старому році 😉.

Отож той вишняк побродив два тижні у гаражі і перестав. Коли я його спробував ще через певний час, він мав дуже приємний насичений вишневий смак, але був дуже солодкий. То ж ми з дружиною вирішили, що треба спробувати змусити його ще бродити, щоб цукор розщепився і перетворився на алкоголь. Так напій буде не таким солодким і буде ще один очевидний плюс 😄. Для цього продаються спеціальні винні дріжджі, які дружина замовила через інтернет. Але пройшло ще доволі багато часу, коли я нарешті засипав ті дріжджі у бутель.

Із винними дріжджами дружина придбали ще якийсь чи то підсилювач, чи то стабілізатор смаку, я дуже не вчитувався і всипав його теж. До речі, винних дріжджів я всипав лише пів пачки, бо цього достатньо на десятилітровий бутель, то ж пів у мене ще залишилося.

На бутиль я одягнув гумову рукавицю, в одному з пальців я проколов малесеньку дірочку, щоб виходив газ від бродіння і не потрапляло повітря. Банку поставив на другому поверсі біля батареї, які опалюються на мінімумі. Це було в той самий день, коли ми з Даринкою готували шубу.

Вже наступного дня рукавиця добряче надулася, це означає що процес бродіння став активний.

Я час від часу заглядав як воно там бродить. Вже наступного тижня рукавиця трохи здулася.

Але потім знову надулася. Потім знову здулася. Тобто активність процесу бродіння то підвищувалася, то спадала.

А оце позавчора я вирішив спробувати, що ж воно там набродило, хоча рукавиця ще не впала була зовсім, тобто було очевидно, що бродіння триває. Виявилось, що я був правий. На смак відчувалося, що процес бродіння ще триває, бо вишняк чітко відгонив бражкою і ще був дуже солодкий. То ж йому бродити і бродити ще. Але в той момент був дуже гарний захід сонця, то ж я вирішив зробити гарне фото. Бо сам захід сонця важко гарно сфотографувати, а щось у його променях - трохи легше ☺️.

На фото видно, що вишняк у келисі досить мутний, очевидно, що бродіння ще триває. Тож коли добродить і не зіпсується, я напишу ще один пост 🤪.