Зимові стежки

В часи мого дитинства бували такі зими, що сніг в листопаді міг випасти і розтанути у квітні. А бували такі заметілі, що тунелі ледь не в зріст людини доводилося прокопувати. А може то мене пам'ять зраджує і це все було з перспективи зросту дитини 😆.

Зараз зима стартувала в кінці листопада і поки що сніг не думає танути, навіть вчорашній дощ йому не допоміг. А щодо стежок, то їхня глибина поки що не велика, але вони вже видобувають з глибин пам'яті спогади про схожі шляхи мого дитинства. Є щось таке заворожуєче в цих довгих зміїстих шляхах, що з'єднують наш дім з будинком батьків мого чоловіка, хоча вони довші, ніж здається.