Вишні зі спогадами

Привіт, друзі! Ну що, весна в розпалі — все цвіте! Сади почали розквітати ще перед Великоднем. Але поки ми з родиною відпочивали в Яворові, у мами, наші вишні вдома вже зацвіли рясним, пишним цвітом… і навіть почали перецвітати. Я просто не встигаю насолодитися всіма квітучими деревами, зафіксувати це все на фото і поділитися з вами. Тому — маємо невеличку затримку: на фото вишні тільки починають цвісти, а насправді вони вже вчора почали відцвітати.

Ці вишні для мене особливі. Вони цвітуть першими й солодші за звичайні вишні, які всюди ростуть у садках. Не знаю, можливо, це якийсь гібрид чи спеціальний сорт, але смак у них дійсно інший. І з ними пов’язана одна тепла згадка.

Коли ми щойно познайомилися з моїм майбутнім чоловіком (тепер — уже чоловіком 😊), я жила у Львові на орендованій квартирі разом із братом. Але так склалося, що мій тодішній хлопець іноді залишався в мене. У дворі того будинку на Кайзервальді росла неймовірно смачна вишня. Ми вже тоді планували весілля, і я мріяла, щоб така вишня колись росла біля нашого власного дому.

Батько мого чоловіка займається садівництвом і щепленням дерев. Він може взяти гілочку з одного дерева й нащепити її на стовбур іншого. Ми відрізали кілька гілочок тієї львівської вишні, привезли тестеві, і він їх успішно нащепив. Саджанці прижилися. Ми посадили їх біля будинку, про який тоді лише мріяли.

Тепер цей будинок уже збудований, ми в ньому живемо (хоча другий поверх ще в процесі облаштування), а наші вишні щороку рясно цвітуть. Ми ласуємо їхніми плодами й щоразу згадуємо наш перший рік знайомства ❤️