Після сильного дощу

Друзі, привіт!

Бачите, лише вчора я ділилася з вами світлинами моїх гарних високих юк, які так щедро заквітли. А вже сьогодні — вони виглядають зовсім інакше: похилені в різні боки. Хоча, правду кажучи, це, мабуть, не через бурю — бо сильного вітру не було — а через дощ, який ішов майже безперервно: почався десь після півночі і тривав аж до післяобіддя.

Учора взагалі у Львові та околицях випала рекордна кількість опадів. Деякі південні околиці затопило. Звідти якраз і моя кума, подруга, з якою ми святкували мій майбітній день ангела. Власне, ми зібралися компанією — я, ще одна кума та наш клуб подруг — відзначити заздалегідь, бо всі мають якісь справи, роз’їжджаються наступного тижня. Отож, святкували наперед.

Вона розповідала, як у них усе затопило — машини плавали, світла не було. Було навіть смішно, коли вона приїхала до нас, витягнула ноутбуки і планшети, і розставила все по хаті по розетках заряджатися. Я навіть перепитала, чи не треба ще й електромобіль поставити на зарядку, бо в неї електричка. Але, каже, встигла зарядити на станції по дорозі.

Вчора на подвір’ї стояли великі калюжі, але сьогодні вже все зійшло — вода гарно втягнулася в землю. Очевидно, тому що до цього була така сильна засуха. Тепер волога добре вбирається, і це дуже добре, бо суха земля таки вміє приймати воду.

Хоч буря й наробила де-не-де шкоди, така кількість дощу була просто необхідною для садів і городів.

Ну а юка, хоч і похилилася, — не зламалася. І це вже добре. Можливо, я її трохи попідв’язую, щоб стояла рівніше.