Лагідна осінь

Привіт, друзі! Саме так — коли вже пішла друга декада вересня, думка про те, що настала осінь, остаточно вкорінилася у моїй свідомості. Перший тиждень вересня в нашому регіоні стояла нестерпна спека, якої й улітку не завжди дочекаєшся. Це було зовсім не схоже на осінь — радше на якесь запізніле літо. А тепер сонечко стало лагідним: воно світить, але не пече.

Погода зараз чудова. Гарна для прогулянок, гарна для збирання врожаю, яким нас щедро обдарувала природа. Дозріли овочі, фрукти, скоро час копати картоплю. І саме в таку лагідну погоду дуже приємно працювати. Бо от кілька днів тому сусіди збирали картоплю в спеку, серед дня, коли температура була найвищою — то їм було, м’яко кажучи, не до радості. Ми ж вирішили дочекатися кращих умов: не дощу (який сьогодні почався), а лагідної погоди, що, гадаю, ще повернеться через декілька днів.

А поки що згадую погоду день чи два тому, коли робила ці фото. То був сонячний і росяний ранок. Не спекотний — саме такий, щоб просто вийти на прогулянку. Біля яблуні я побачила кілька яблук на землі й кілька перших опалих листочків. Це вже ознаки осені. Листопад, звісно, ще не скоро — десь за місяць, але природа вже починає готуватися.

Торік у нас було дуже багато яблук: під деревом іноді просто не було куди встати, настільки щільно вони лежали. Доводилося постійно збирати, щоб не гнили й щоб було естетично. А цього року яблук небагато. Але, гадаю, нам їх вистачить — принаймні, щоб узимку не купувати в магазині.