Кіт з гарбуза на Геловін

Привіт, друзі.

Чесно кажучи, цього року я навіть не планувала, що ми щось робитимемо на Геловін. Зазвичай ми вирізаємо гарбузи — робимо якусь страшилку, ставимо всередину свічку, щоб дітям було весело, щоб посміялися, погралися. Ми, звісно, це свято не святкуємо «по-справжньому» — у нас немає тих західних традицій, коли діти ходять по домівках і збирають цукерки, а дорослі вбираються в костюми.

Моя подруга, яка зараз живе у Великій Британії (вона виїхала ще на початку повномасштабного вторгнення), розповідає, що вони з чоловіком і донечкою щоразу готуються до Геловіну, роблять костюми, готують солодощі — їм це справді весело.

А в нас ця традиція з гарбузами прийшла від мого чоловіка. Ще до нашого одруження, коли він був молодший, вони з друзями вирізали такі палаючі гарбузи — справжні смолоскипи. Відтоді він щоосені робить це для дітей. Коли він був на сході, я продовжувала традицію сама — вирізала гарбузи замість нього.

Цього року, щоправда, у нас дуже багато роботи. Він фарбує вагонку на другому поверсі — ми мріємо завершити ремонт до Нового року, хоча вже розуміємо, що не встигнемо. Хочеться хоча б закінчити Даринчину кімнату, бо вона дуже на неї чекає.

І от вчора, після цілого дня роботи, я думала, що чоловік уже не захоче нічого вирізати. Але він сказав: «Не можна позбавляти дітей маленького свята». Пішов до мами, вибрав гарбузика (бо наші баттернати для цього не підходять) і приніс додому.

Ми всі разом узялися до справи — малювали, сміялися, вирізали. Цього року вирішили зробити не просто гарбуз, а гарбуза-кота. Я придумала йому очі — котячі зіниці (це моя авторська ідейка 😄). "Нутрощі" цього разу виймали ззаду, а зверху лишили йому «чубчика». Вийшов справжній кіт-козак — геловінський, але з українським характером.

Поставили його на терасу, на перила. Він світився просто у вікно й трохи лякав дітей — особливо Максима, нашого найменшого. Йому лише два рочки, і він, побачивши ці палаючі очі, одразу перелякано попросив щось схоже на «Закрийте штори!»

Отакі в нас були вчора «лякалки». А сьогодні цей самий котик уже виглядає зовсім мирно — просто кіт, що гріється на сонці 😺🎃