Калина під снігом

Привіт, друзі! Після двох днів снігопаду на наших теренах настала справжня зима. І сніг найближчим часом навряд чи розтане, судячи з прогнозу погоди. Раніше я лише пораділа з цього факту, а зараз якось тривожно. Адже торік Росія на намагалася знищити нашу енергосистему, атакуючи її ракетами. Минулого року ми лише сміялися з їхнього марнотратства, і хоч було важко, ми вистояли. Але зима торік, в основному, була теплою, а цього року хто зна. Та ще й росіяни порозумнішали і економлять ракети, накопичуючи їх до чогось. А душа чогось тривожиться, бо підозрює, що для чогось страшного.

Відволікатися від цих тривожних роздумів на коротку мить лиш допомагає споглядання краси природи, бо зима, яка б вона не була страшна, має і прекрасну сторону. Коли все вкриє білим снігом, дуже красивими стають інші кольори, які залишаються в меншості. Наприклад червона калина, присипана свіжим білим снігом. Вічна слава краса природи, незнищенний символ української душі, часто такої ж червоної від пролитої крові, але поетичної і незнищенної.