Дзвінкі корови

avatar
(Edited)

IMG_20250914_153655.jpg

Привіт, друзі!

Коли був третій день нашої мандрівки в Карпати, ми вже збиралися додому. Але перед тим вирішили ще трохи прогулятися в ліс, що біля пасовища неподалік від сироварні, про яку я вам вже розповідала. Ми зробили підйом на гору, там було дуже багато цікавого (про це частково розповідав мій чоловік у своїх дописах).

Я ж хочу показати саме момент нашого спуску, коли ми зустріли вечірню череду корів. Вони йшли повз нас, дзвонили дзвониками, і навколо розливався приємний мелодійний дзвін. У Карпатах це роблять для того, щоб корів було чути здалеку. Якщо якась відійде від стада, навіть якщо її не видно (сховається за хребет чи забіжить у ліс), то дзвіночок допомагає пастухам зорієнтуватися. І от коли це стадо проходило повз, все було так гарно і мелодійно, що ми просто замилувалися.

Загалом у селі — що у Шешорах і Шепоті, і у Брустурах, де ми зупинилися на ночівлю, — у кожному дворі тримають бодай одну корову, а частіше дві-три. Корови — це життя горян. Пасовищ, слава Богу, вистачає, бо гірські землі не дуже родючі, і великі поля тут не засівають. Хіба що біля хати якісь грядки. Тому головним є розведення худоби — корів і овець.

Хоча овець ми майже не бачили в селі (можливо, вони були десь вище в горах). А на сироварні власник розповідав, що овець майже не тримають, але основне молоко для сирів — коров’яче. Саме завдяки коровам люди тут і живуть: вони харчуються своїми сирами, продають їх і мають з цього якусь копійчину, аби купити привозні продукти — овочі чи фрукти.

І ще один цікавий момент. Завдяки тому, що корів багато, довколишні поля й двори дуже охайні. Корови не дозволяють заростати бур’янам, висока трава не встигає вирости — вони її постійно пасуть. Виглядає все наче доглянутий газон, коротенький і зелений. Це дуже мальовнича картина, і корови тут виконують ще й таку «естетичну» функцію.

Тож якщо хочете побачити справжню красу — їдьте в села, які ще не зачеплені благами цивілізації. Там погані дороги, мало туристів, і все ще автентичне: люди живуть так, як жили їхні батьки й діди. Це справді дуже цікаво.

IMG_20250914_153659.jpg

IMG_20250914_153819.jpg

IMG_20250914_153712.jpg

ua photography travel mountains
0
0
0.000
5 comments
avatar

Congratulations, your post has been added to the TravelFeed Map! 🎉🥳🌴

Did you know you have your own profile map?
And every post has their own map too!

Want to have your post on the map too?

  • Go to TravelFeed Map
  • Click the create pin button
  • Drag the marker to where your post should be. Zoom in if needed or use the search bar (top right).
  • Copy and paste the generated code in your post (any Hive frontend)
  • Or login with Hive Keychain or Hivesigner and click "create post" to post to Hive directly from TravelFeed
  • Congrats, your post is now on the map!
PS: You can import your previous Pinmapple posts to the TravelFeed map.
map
Opt Out

0
0
0.000
Reply
avatar

Дуже гарно, мені приємно спостерігати за вашими пригодами. Бажаю вам набрати чим по більше приємних вражень. І пишіть звичайно, це ваше право писати про те, що ви хочете. ( раніше я читала, що ви перепрошуєте за публікації з поїздки). 😀

0
0
0.000
Reply
avatar

Не пам'ятаю, що таке писала, але таке відчуття точно було, мабуть як і у всіх (чи може точніше багатьох) на початку повномасштабки і трохи пізніше. Але це вперше за два роки я поїхала кудись далеко з дому і провела дві ночі без дітей. Це було дуже потрібно, бо я постійно з дому, за винятком коротких зустрічей з подругами, коли з дітьми (в першу чергу з молодшим сином) сидить чоловік або такиз самих коротких вилазок вже з чоловіком, коли малого залишаємо бабусі. То ж не дивно що вражень від поїздки у мене ціла купа і я ними просто ділюся. Але це вже у минулому, пройшло два тижні і рутина знову затягує, а фотографій залишилося ще на один-два дописи.

0
0
0.000
Reply