Центральний ринок

Привіт, друзі!

Як я вже згадувала, ми оселилися практично в центрі Валенсії, тож у пішій доступності було чимало пам’яток, які варто відвідати: і архітектурних, і культурних, і навіть торгових — якщо такі, звісно, можна так назвати.

Я вважаю, що Центральний ринок Валенсії цілком можна віднести і до архітектурних, і до торгових пам’яток. Будівля ринку є видатним зразком архітектури у стилі валенсійського модерну. Його головні особливості — великий купол, металеві конструкції та вітражні вікна. Центральний ринок вважається одним із найбільших і найстаріших діючих продуктових ринків Європи: тут понад 200 торгових точок, де продають близько 20 000 різних товарів, переважно продуктів харчування (інформація від ШІ з мого телефона, тільки цей абзац, якщо-шо 🤪).

Щоправда, потрапити туди ми хотіли ще в неділю, але в неділю у Валенсії не працює буквально нічого — зокрема й цей ринок. Усе ж таки це католицька країна: у неділю люди відпочивають, проводять час із родиною, йдуть до церкви чи храму. До речі, храми були відкриті, і в один із них ми заходили, але про це — іншим разом.

Ринок відкрився в понеділок, і саме тоді ми туди й пішли. Насправді він дуже красивий не лише зовні, а й усередині. Усі товари акуратно викладені: овочі, фрукти, зелень — усе чистеньке, жодного бруду чи сміття. Можливо, це робиться показово, адже ринок є туристичною перлиною, але нехай так. Якщо це сприяє чистоті й порядку на робочому місці — це великий плюс.

Звісно, у такому випадку й ціни не найнижчі. Загалом продукти в Іспанії не надто дешеві для українців, а тут ще й туристичний об’єкт. Тож ціни були, як то кажуть, «кусь-кусь» — з нашим бюджетом багато не купиш. Але виглядало все надзвичайно красиво. Я просто закохалася в овочі — стільки зелені, свіжості, кольорів. Туди можна прийти й купити абсолютно все найсвіжіше.

А знаєте, що ще мені дуже сподобалося? Там продають багато зеленої квасолі прямо в стручках. Я ж квасоля, якщо ви розумієте, про що я 😉. А пізніше ми бачили таку ж зелену квасолю просто на вулиці — біля паркану в приватному секторі з одноповерховими будиночками. Вона спокійно росла, дозрівала й почувалася цілком комфортно. Жодних морозів, звісно, в Іспанії в цей час немає — не те що в нас, де така квасоля в грудні вже давно б змерзла.

Загалом ринок дуже сподобався. Він не лише красивий архітектурно — з вітражами й куполом, — а й наповнений різдвяним настроєм. Уже були встановлені святкові прикраси, ялинка, а також різдвяна композиція з Марією, маленьким Ісусом і стареньким Йосипом — усе в очікуванні Різдва.

Ну і, звісно, іспанський ринок в іспанському місті не може обійтися без традиційних атрибутів — хамону та паельї. Хамон — це ціла в’ялена свиняча нога, яку потім нарізають тонкими скибками. Можна купити й цілу ногу, але це, звісно, зовсім недешево, та й у літаку таке навряд чи провезеш, особливо лоукостом із його обмеженнями.

Тож ми просто гуляли ринком, отримуючи естетичну насолоду від красиво викладених яток і рядів. Я дуже люблю ринки, але цей перевершив усі мої очікування.