Тарас Шевченко “Сон“ | Taras Shevchenko “Dream” [UA/EN]

На підтримку ініціативи @lilideleopolis по п'ятничним дописам про поезію, я пропоную вірш, а точніше частину, найвідомішого українського поета.
У вірші згадуються села Трахтемирів та Монастирок, які знаходяться неподалік мене. Тому мені дуже чудово відомі ті місця, як і гори, про які йде мова. Вирішив додати до вірша свої фотографії цих місць, хоча це тільки невеличка їх частина з тих, що є. Вони були зроблені у різні роки під час моїх багатьох вештань по півострову. І хоча я й чимало всього знаю про цю місцевість, проте також усвідомлюю, настільки ще більше мені не відомо.

Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
З Переяслава старого,
З Виблої могили,
Ще старішої... мов ті хмари,
Що за Дніпром сіли.
Іду я тихою ходою,
Дивлюсь — аж он передо мною
Неначе ди́ва виринають,
Із хмари тихо виступають
Обрив високий, гай, байрак;
Хатки біленькі виглядають,
Мов діти в білих сорочках
У піжмурки в яру гуляють,
А долі сивий наш козак
Дніпро з лугами виграває.
А онде, онде за Дніпром
На при́горі, ніби капличка,
Козацька церква невеличка
Стоїть з похиленим хрестом.
Давно стоїть, виглядає
Запорожця з Лугу...
З Дніпром своїм розмовляє,
Розважає тугу.
Оболонками старими,
Мов мертвець очима
Зеленими, позирає
На світ з домовини.
Може, чаєш оновлення?
Не жди тії слави!
Твої люде окрадені,
А панам лукавим...
Нащо здалась козацькая
Великая слава?!..
І Трахтемиров геть горою
Нечепурні свої хатки
Розкидав з долею лихою,
Мов п’яний старець торбинки.
А он старе Монастирище,
Колись козацькеє село,
Чи те воно тойді було?..
Та все пішло царям на грище:
І Запорожжя, і село...
І монастир святий, скарбниця, —
Все, все неситі рознесли!..
А ви? ви, гори, оддали!!..
Бодай ніколи не дивиться
На вас, проклятії!! Ні, ні...
Не ви прокляті... а гетьмани,
Усобники, ляхи погані!!..
Простіть, високії, мені!
Високії! і голубії!
Найкращі в світі! Найсвятії!
Простіть!.. Я Богу помолюсь...
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!

Над Трахтемировим високо
На кручі, ніби сирота
Прийшла топитися... в глибокім,
В Дніпрі широкому... отак
Стоїть одним-одна хатина...
З хатини видно Україну
І всю Гетьманщину кругом.
Під хатою дідусь сивенький
Сидить, а сонечко низенько
Уже спустилось над Дніпром.
Сидить, і дивиться, і дума,
А сльози капають... “Гай-гай!.. —
Старий промовив. — Недоуми!
Занапастили Божий рай!..
Гетьманщина!!..“ І думнеє
Чоло похмаріло...
Мабуть, щось тяжке, тяжкеє
Вимовить хотілось.
Та не вимовив...

Тарас Шевченко, “Сон“

У цьому місці колись знаходилося село Монастирок

Марків шпиль

Краєвид з гори Лисуха

Зарубинецький мис (на протилежному березі можна розгледіти Переяслав)

Рожена криниця

Урочище Тальбергова дача

Мала гірка

Озеро Бучак та гора Лисуха

Краєвид в селі Григорівка

Краєвид з гори Свізир

Канівські гори

Урочище Загора

Краєвид з Малої гірки

Трахтемирівське кладовище

Під час однієї зі своїх вилазок (з такого каменю робили як жорнова для млинів, так і хрести)

In support of @lilideleopolis' initiative on Friday posts about poetry, I offer a poem, or rather a part, by the most famous Ukrainian poet.
The poem mentions the villages of Trakhtemyriv and Monastyrok, which are located near me. Therefore, I know those places very well, as well as the mountains in the poem about. And that's why I decided to add my photos of these places to the poem, although this is only a small part of those that are available. They were made in different years during my many wanderings around the peninsula. And although I know a lot about this area, I also realize how much more I don't know.

Oh my lofty hills -
Yet not so lofty
But beatutiful ye are.
Sky-blue in the distance;
Older than old Pereyaslav,
Or the tombs of Vebla,
Like those clouds that rest
Beyond the Dnieper.

I walk with quiet step,
And watch the wonders peeping out.
Out of the clouds march silently
Scarped cliff and bush and solitary tree;
White cottages creep forth
Like children in white garments,
Plating in the valley`s gloom.
And far below, our gray old Cossack,
The Dnieper, sings musically
Amid the woods.
And then beyond the Dnieper on the hillside.
The little Cossacks crunch
Stands like a chapel,
With its learning cross.

Long in stands there, gazing, waiting,
For the Cossacks from the Delta:
To the Dnieper prattles,
Telling all its woe
From its green-stained windows,
Like eyes of the dead.
It peeps as from the tomb.

Dost thou look for restoration?
Expect not such glory.
Robbed are thy people.
For what care the wicked lords
For the ancient Cossack fame?

And Traktemir above the hill
Scatters its wretched houses
Like a drunken beggar`s bags.
And there is old Manaster
Once a Cossack town.
Is that the one that used to be?
All, all is gone, as a playground for the kings.
The land of the Zaporogues and the village
And you hills, you permitted it!
May no one look on you more
Cursed ones! -No! No!
Not you I curse,
But our quarreling generals,
And the inhuman Poles.

Forgive me, my lofty ones,
Lofty ones and blue,
Finest in the world, and holiest,
Forgive me, I pray God.
For so I love me poor Ukraina.
I might blaspheme the holy God,
And for her lose my soul.
On a curve of lofty Trektermir
A lonely cottage like an orphan stands,
Ready to plunge from off the height
To loved Dnieper, far below.
From that house Ukraina is seen,
And all the land of the Hetmans.
Beside the house an old gray father sits.
Beyond the river the sun goes down
As he sits, and looks, and sadly thinks.
“Alas, Alas!“ the old man cries,
“Fools, that lost this land of God,
The Hetmans` land.“
His brow with though is clouded,
Something bitter he would have said
But did not.

Taras Shevchenko, “Dream”

Monastyrok village was once located in this place

Mark's spire

The view from Mount Lysukha

Cape Zarubynetskyi (on the opposite shore you can see Pereyaslav)

Rozhena`s well

Talbergova dacha tract

Mala Hirka Hill

Buchak Lake and Lysukha Hill

Landscape in Hryhorivka village

The view from Mount Svizyr

Kaniv mountains

Zahora tract

The view from the Mala Hirka Hill

Trakhtemyriv cemetery

During one of my forays (millstones for mills and crosses were made from stone like this)