Третій рай:Минуле. Теперішнє. Майбутнє.

Привіт усім.
В людей, особливо у жінок бувають різні дні. Сьогодні маю більш емоційний настрій як львівська погода, на моєму балконі хмарно, дощить, а враз сонячно і навпаки, але я все розумію і аналізую прозоро.
Людські емоції мають повне право бути бурхливими, глибокими й щодня змінюватися. Повірте не усі вміють плакати.
Вміння дати собі простір для емоцій, не ховаючи їх, і водночас тверезо дивитися на речі — це велика внутрішня сила. Дні бувають різними, і кожен із них додає свій особливий мазок на картину нашого життя.

Вчора помітила у своїх фотографіях в галереї є потрійність. Вони наче ангели на Різдво: Минуле. Теперішнє. Майбутнє.
Один- мало, два - добре, а три дають об'єм і стабільність, чотири взагалі ідеальна конструкція.
Колись нас було чотири подруги, це був чудовий час, ми зустрічалися разом чи по двоє. І коли одна подруга раптово виїхала за кордон, то наша дружба не розпалася. Ми залишилися втрьох і міцно тримаємося за наші кути. Три наче правильний трикутник, де усе озгодженно за правилами.

Спочатку я зробила фотографії власноруч створених ляльок мотанок. Вони наче мої подруги з минулого, розповідають про моє коріння, дитинство і дають відчуття безпеки.

А потім я пішла на роботу, але там ці ведмеді сховалися за мотузки і тримаються, щоб не впасти. Власне так я сьогодні і почуваюся.

І тоді я дослідила в галереї телефону ще одну фотографію глиняних жінок. Колись не буде нас, не буде більшість звичних нам речей, але глина , це матеріал, який переживе нас усіх, вона проходить час і простір десятками тисяч років.

Мені потрібно було прожити в середині себе дещо, те чим важко поділитися і навіть проговорити словами вслух страшно. Отак живеш, собі живеш і в один момент одна фотографія як дзеркало показує хто ти насправді.

Один предмет — це самотність, два — це хитке протистояння, а три — це архітектурна та душевна стабільність. Зібравши ці три кадри разом, я підсвідомо створила для себе захисний трикутник, якого мені так бракує. Коли «Теперішнє» як от ведмедики на роботі, почувається хитким і ледь тримається на мотузці, воно не падає, тому що спирається на міцне «Минуле» (коріння, мотанки-подруги) і заземлюється у вічне «Майбутнє» (глину, яка переживе все).

Дякую усім за увагу. Далі ще точно буде щось цікаво. Бажаю вам гарного дня не залежно від погоди.