Spring in My Pocket: The Bearded Rain and Strawberry Ice Cream. (EN/UA)

Snow is falling outside my window again, yet I am already longing for spring. I am waiting for my apple and cherry trees to bloom. But most of all, I am waiting for the birds to chirp. It is the finest melody for my musical ear, and I love listening to the multifaceted harmony of their songs.
​Even though it's snowy, today feels closer to the calendar spring. My son, Maksym, was assigned to read some beautiful poems by Mykola Vinhranovsky, specifically "Grandma’s Rain," and to draw an illustration for it. This inspired me so much that I began to create as well. While my son might come up with his own artistic vision, I’ve realized that my creativity flows best when I am at peace, when I am safe, and when there is no pressure or expectations weighing on me.
​I stand here, balancing, trying to create my own spring. It’s a "bearded rain" that waters the greenery, making flowers bloom in its wake. It’s a grandmother rejoicing at the blossoming brought by this tiny magic of the rain. I am making a mobile out of paper swallows—the heralds of Spring. Perhaps later, I’ll fold some origami cranes. My spring has already arrived; it lives within my soul. I hurry to share it with you before the snow covers everything.

​I am working this weekend. Sunday, morning, work. Early on, two little sisters came by. One of them drew a rainbow heart with two kittens and unexpectedly gave it to me. You know, it’s the best kind of gift because it’s sincere. How do I see this drawing? Two kittens of different colors and ages (just like those girls) surrounded by a rainbow heart. It is extraordinary, even without words.
​Around noon, another little girl arrived. We played a game of "Who Am I?". I struggled to guess the word. It was something delicious, loved by children and adults alike. The girl wanted "it" right here and now. Her father came to help me guess. Then he asked me: "Is it something from the heart?"
"I don’t know, but your daughter certainly loves it," I replied.
He placed his hand over his heart. I asked him: "And what helps your heart?"
"Love, of course—love!" he answered instantly.
Actually, the word was "strawberry ice cream."
​And so, this day already holds spring, rain, trust, swallows, and even love.
And what is creating spring in your soul today? What little thing has become your personal "strawberry ice cream"?

Весна у кишені: бородатий дощ та полуничне морозиво.

Знову падає сніг за вікном, а я вже чекаю на весну. Чекаю на цвітіння моїх яблунь і вишень. А найбільше я чекаю на щебетання пташок. Це найкраща мелодія для мого музичного слуху. Я люблю вслуховуватися в багатогранність і переспіви птаства.

​Але сьогодні ми ще ближче до календарної весни. Максимові задали прочитати такі гарні вірші Миколи Вінграновського, зокрема «Бабунин дощ», і намалювати ілюстрацію до нього. Мене це так захопило, що я й сама почала творити. Можливо, син намалює власний художній образ, але я зрозуміла головне: я відчуваю наплив творчості лише тоді, коли я в спокої, у безпеці, коли на мене нічого не тисне і я нічого не очікую.
​Я стою, балансуючи, і намагаюся при цьому створювати власну весну. Це бородатий дощик, який поливає зелень, і під цією дією розцвітають квіти. Це бабуся, яка тішиться розквіту від дрібного дощику. Я зроблю мобіль із ластівок — провісників весни. Можливо, згодом зроблю орігамі-журавлів. Моя весна вже прийшла — весна в моїй душі. Поспішаю ділитися нею з вами, поки вас не засипав сніг.

​Я працюю цими вихідними. Неділя, ранок, робота. Зранку прийшли дві сестрички, і одна з них намалювала мені веселкове серце з двома котиками, а потім несподівано подарувала його. І знаєте, це найкращий подарунок, бо він щирий. Як я бачу цей малюнок? Два різних за кольором і віком котики (як ті дівчатка), оточені веселковим серцем. Це надзвичайно навіть без зайвих слів.

​Десь до обіду прийшла інша дівчинка. Ми грали в гру «Хто я?», і я ніяк не могла відгадати слово. Це щось смачне, те, що люблять і діти, і дорослі. Дівчинка хотіла «це» прямо тут і вже. Прийшов її тато і допомагав мені відгадати. А потім він запитав:
— Це щось від серця?
— Я не знаю, але це точно любить ваша донька, — відповіла я.
Він приклав руку до місця, де знаходиться серце. І я запитала його:
— А що вам допомагає для серця?
— Кохання, звісно, кохання! — одразу відповів він.
​Насправді цим словом було «полуничне морозиво».
Отож, цей день уже має в собі і весну, і дощик, і довіру, і ластівок, і навіть кохання.
А що створює весну у вашій душі сьогодні? Яка дрібничка стала вашим особистим "полуничним морозивом"?

Translated into English by Gemini.

​