Осінній вернісаж.

Привіт усім. Як на вас впливає осіння пора? Вже відчуваєте потребу в теплому коцикові і гарячому чаю з лимоном і медом?
Я сьогодні зустріла село ще по-літньому. Мені хотілося легкості і радості. Вдень пекло гаряче сонце, хоч цвітуть вже осінні квіти- хризантеми і нарешті мої чорнобривці показали свою соковиту красу. Моя сусідка принесла мені картоплю для Максима і ми довго розмовляли. Знаєте по дружньому, ми з різних поколінь, але можемо знайти спільну мову. І вона мене спитала, чи я помітила, що на диво багато зелені. А я сказала, що помітила, їдучи дорогою жовте листя ледь з'являється пасмами, а то й майже нема на деревах. А трава така зелена і соковила, після спекотного літа, наче й чекала того вересня з нетерпінням.

Раніше я писала про гортензію, я питала свою сусідку чи не вкрадуть її мені, бо ж школа, така гарна. А потім в квітник влізли медведки (то такий шкідник) і підрили усе так, що коли я йшла, то провалювалася. І листя гортензії зів'яли. Я вкотре посадила її в землю, притоптавши, підливши чистою водою і навколо посипавши засобами від шкідників. І моя квітка піднялася і ожила, а шкідники не заходили за те коло.
Потім я натрапила на спеціальні гриби, які зупиняють популяцію медведки і розсипала їх в їхні нірки. А ще в магазині мені порадили таке цікаве для захисту рослин- називається триходерма. Я ще сміялася, що можна когось випадково назвати тим незрозумілим словом з натяком на захист.
Отож, я засипала свій квітник тим усім і ще насінням різноманітних квітів, які також придбала в тої пані.

Насправді в тому місці нічого ніколи не росло. Моя бабуся там садила безліч квітів, а вони не приймалися. Тому я вирішила поступово додавати витривалі культури. Зараз це кольорові хризантеми. А решта квітів вже готуються відпочивати до зими.
Ще хочу розповісти про ці цибулини. Я їх знайшла, коли виходила з свого автомобіля. Біленькі і чистенькі, вони лежали на асфальті, а ті що закотилися під авто, я на жаль розчавила. Що це за квіти- таємниця. Навіть квіткарка з магазину гадала чи то тюльпани, чи крокуси, чи нарциси.
Але я знаю, що Весна покаже справжнє їхнє лице.

А потім дещо сталося неприємне. З шкідниками в землі я навчилася боротися, а от зі шкідниками в саду- ні. Мою золоту ранету вкотре обтрусили і обікрали. Це було дуже сумно, адже я дуже її люблю. І я заспокоювала себе лише одним, що яблука я собі куплю на базарі, можливо ще кращі, але ті, хто це зробив, не зможуть купити собі совість.

Все ж хочеться закінчити на хорошому. Завжди щось може піти не так, але є багато хорошого навколо нас. Ті, хто робить погане, врешті отримають назад те, що роздавали. А ті, хто робить добро, варті ще більшого добра!
Дякую вам за увагу і спокійної ночі.