Nature is life. /Природа — це життя.(En/Ua)

Who are we? Humans, who have created everything artificial! Just think about it. High-rise buildings, metal transport, artificial intelligence, plastic waste found even in the deepest Mariana Trench and in newborn babies. We are destroying what took the ecosystem many years to create before us.
The most paradoxical thing here is that humanity created a rocket and then is afraid it might fire. Then we created artificial intelligence and got scared that it would destroy humanity as a threat to nature. And so the circle closes.
Nature is life, and it has its own laws: in the first ray of the sun, in a crystal drop of dew, in the majesty of a centuried tree. It demands a caring attitude toward itself, and in return, it generously gifts us its beauty every day. Cutting down trees, draining water bodies, burning grass... Humans think they can intervene and control nature, but instead, they receive ecological cataclysms.

I find peace in my village house. Everything is different there compared to the city. You just need to stop for a moment and take a deep breath of air. I feel that it is a great happiness to have my own little house far away from the city and the daily hustle and bustle.
These days, I dedicated to organizing the flower bed by the house. It all started with buying a hydrangea, then soil and fertilizer for it. Afterward, I bought hostas and thought it unfitting for such noble plants to grow in a cluttered flower bed. And indeed, it turned out very beautiful! Now I have created another blossoming oasis in this natural world.
Through my texts, I am creating a sort of emotional report of my natural life. I just wanted to write about how beautiful the world is, yet people are always lacking something.

Хто ми? Люди, які створили все штучне! Тільки замислитися в це. Висотні будинки, металевий транспорт, штучний інтелект, пластмасові відходи, які знаходяться навіть у найглибшій Маріанській западині та в новонароджених дітях. Ми руйнуємо те, що багато років до нас створювало екосистему.
Найпарадоксальніше тут те, що людина створила ракету, а потім боїться, щоб вона не вистрілила. Потім створила штучний інтелект і злякалася, що він знищить людство як небезпеку для природи. Ось і замкнулося коло.
Природа — це життя, яке має свої закономірності: у першому промені сонця, у кришталевій краплі роси, у величі столітнього дерева. Вона вимагає дбайливого ставлення до себе і тоді щедро дарує нам свою красу щодня. Вирубування дерев, осушення водойм, спалення трави... Людина думає втрутитися і керувати природою, але натомість отримує екологічні катаклізми.
Я знаходжу спокій у своєму будинку в селі. Там усе по-іншому, ніж у місті. Варто лише зупинитися на мить і вдихнути повітря на повні груди. Я відчуваю, що це велике щастя — мати свій будиночок далеко від міста і буденної метушні.

Ці дні я відвела для впорядковування квітника біля дому. Все почалося з покупки гортензії, потім — землі та добрива для неї. Згодом купила хости й подумала, що не личить таким благородним рослинам рости в захаращеному квітнику. І справді, вийшло дуже гарно! Тепер я створила ще одну квітучу галявину в цьому природному світі.
Своїми текстами я створюю певний емоційний звіт свого натурального життя.
Я просто хотіла написати, який гарний світ, а людям усе чогось не вистачає.

My personal reflections on life, family, and the choices we make. Written in my native Ukrainian, translated and adapted into English for the Hive community with the help of an AI assistant. Photos taken on my personal smartphone during this meeting. Photos from my personal gallery on my phone were used. Thank you for your attention and visit.