Ромашкові спогади

Сиджу зараз дома, хворію, нудюгую, якась апатія і втома не полишають мене. Як і зазвичай при такому стані, нічого їсти не хочеться, лишень пити. Та й ті чаї остогидли, вже просто капець.

Думки за вікном шукають порятунку, та натрапляють тільки на пікінерний холодний дощ, який за цілу зиму дістав більше, ніж на цілу осінь. Якось почали згадуватись трави, сонечко, аромат весни. Дивно в січні думати про весну.

Та це все, певне, незимова хандра, і раптом, так захотілося трав'яного чаю....мммм......з обліпихи? ....Не погано....немає в холодильнику, ммм - тоді з мяти? - ой і так цілий рік п'ю ту мяту.....О! Ромашка!! Запарюю, аромат літа в чашці, спогади про зазеленені і уквітчані поля)))))) Думки знайши того, що душа забажала)))