RE: Another hard night

Привіт, дуже приємно бачити, що ви ще ведете цей блог )
Я вас розумію, ми під Києвом, в Українці, але в той же час я відчуваю, що у нас тут безпечніше, бо містечко компактне, а навколо річка і ліси, тож тут збивають безпечніше. В коридорі ми намагались спати лише один раз, коли почалось вторгнення, і то заснути я так і не змогла і через годину вирішила помирати в своєму ліжку. Хоча щоразу, коли бачу влучення в будинок, сподіваюсь, що всі поїхали, або пішли в укриття.

Мені відгукується ваш блог, я сама перезбираюсь зараз, коли моя квіточка пішла в садочок, щоб доробити ілюстровану книжку, щоб працювати постійно і не провалюватись. Розвивати навички, реалізувати свої проекти. Ось це загальне виснаження дуже заважає, навіть орві тепер затягується на кілька тижнів. Але треба зібратись, думаю, ділитись процессом допоможе :)