Комаха #203 (Insecta #203)

3 days ago

UA	EN
На самій верхівці висохлого стебла, що колись тримало пишну квітку, примостилася невелика, але надзвичайно цікава комаха. Її тільце, вкрите дрібними ворсинками, було пофарбоване в землисто-коричневі тони, що чудово маскували її серед сухих трав, а от низ черевця яскраво відливав смарагдово-зеленим, наче прихований самоцвіт. Її довгі, тонкі вусики, схожі на крихітні антени, постійно рухалися, досліджуючи навколишнє повітря. Комаха сиділа нерухомо, вдивляючись у зелену глибину, що розкинулася перед нею. ї лапки чіпко трималися за шорстку поверхню стебла, демонструючи міцність і витривалість цієї маленької істоти. Світ для неї був величезним, повним запахів, звуків та небезпек, але вона була готова до будь-яких викликів. Це була мить спокою та зосередженості, де кожна деталь — від відтінку її тільця до напрямку вусиків — розповідала історію її життя в цьому маленькому куточку природи.	At the very top of the dried stem, which once held a lush flower, perched a small but extremely interesting insect. Its body, covered with small hairs, was painted in earthy-brown tones, which perfectly camouflaged it among the dry grass, while the lower part of its abdomen shone brightly in emerald green, like a hidden gem. Its long, thin antennae, similar to tiny antennae, were constantly moving, exploring the surrounding air. The insect sat motionless, peering into the green depths that stretched out before it. Its paws held tightly to the rough surface of the stem, demonstrating the strength and endurance of this small creature. The world was huge for it, full of smells, sounds and dangers, but it was ready for any challenges. It was a moment of calm and concentration, where every detail—from the hue of her body to the direction of her antennae—told the story of her life in this little corner of nature.