Memories. I miss, but in moderation / Спогади. Скучаю, але в міру... #fridaypoem (UA-EN)

Привіт, друзі!
Новорічні свята пробігли як одна мить. І все, що було за цей час приємного, радісного та щасливого, якось різко перетворилося на минуле, на ностальгічні спогади.

Hi friends!
New Year's holidays flew by like a moment. And everything that I had pleasant, joyful and happy during this time becomes the past. All turn into nostalgic memories.

Здавалося б, відстань між сьогодні і тим, що зігрівало душу і підбадьорювало на свята, лише три тижні. А складається таке враження, що немов третина життя. Поняття часу стало відносним. Темпоритм нашого життя випереджає задане биття метронома.

It would seem that the distance between today and what warmed and cheered during the holidays is only three weeks. But one gets the impression that it is like a third of life. The concept of time has become relative. The tempo of our life is ahead of the set beat of the metronome.

Цьогоріч, пакуючи коробки з новорічним декором, я не відчуваю тихого смутку, як колись. Бо ці свята для багатьох українців були не такі, як ми мали торік, позаяк життя кардинально змінилося. Але лишилися спогади, які дуже швидко набули ознак ностальгії. І я вже скучаю за тим і тими, хто дарували мені впродовж перших тижнів січня відчуття затишку, дому та дива, турботу, спалахи емоційного піднесення, відвідування атмосферних місць, що мають свою особливу ауру та цікаву історію (як і це, що ви бачите на фото). Так, я вже за цим всім скучаю, але в міру.

This year, when packing boxes with Christmas decorations, I don't feel sadness like I used to. Because for many Ukrainians, these holidays were not the same as we had one year ago because life has changed radically. But memories remained, which very quickly acquired signs of nostalgia. And I already miss those who gave me during the first weeks of January a sense of comfort, home and wonder, care, flashes of great emotions, visits to atmospheric places with their special aura and history (like what you can see in my photos). Yes, I already miss all this, but in moderation.

Сьогодні п'ятниця, час для #fridaypoem, ініційований @lilideleopolis. І з цієї нагоди я хочу поділитися з вами вишуканою поезією сучасного українського поета Юрія Іздрика.

Кожен її рядок відзеркалює мій нинішній внутрішній стан і, водночас, є чудовим нагадуванням про те, про що не слід забувати, особливо у цей непростий для нас усіх час.

ПІСНЯ 3,14

скучай але в міру
бо небо проллється сльозами
лишається віра
довіра і віра між нами
у небі є діри
у дірах є зорі прозорі
скучай але в міру –
у міру старих акваторій

скучай але в міру –
та не забувай скучати
чекання – офіра
прожити життя на чатах
скучай але в міру
і не забувай любити –
безмежну довіру
і віру в потребу жити

Юрій Іздрик

Перебуваючи з друзями в атмосферному закладі "Мила, це я", який став одним із 12 фіналістів премії ресторанного бізнесу «Пальмова гілка 2019», я думала про ось цю "віру в потребу жити". Жити, мріяти, вірити, творити, ділитися часткою свого тепла. Як дві сестри, які мали спільну мрію, і купивши старезний цегляний гараж, перетворили її на реальність, створивши крихітний ресторанчик для душевних зустрічей у самому серці мого рідного міста.

While staying with friends in the atmospheric establishment "My dear, it's me!" which was among the 12 finalists of the restaurant business award "Palm Branch 2019", I thought about "faith in what needs to be lived." Live, dream, believe how two sisters who had a big dream bought an old brick garage and turned the dream into reality, creating a small restaurant for soulful meetings in the heart of my hometown.

Це затишне місце навіює приємні спогади. Спогади, які об'єднують моє минуле життя з теперішнім. І я пакую сьогодні ці спогади в окрему коробку для майбутнього із написом "Скучай, але в міру". Бо між мною і майбутнім лишаються довіра і віра.

This cozy place evokes pleasant memories. Memories that unite my past life with the present. Today, I pack these memories in a separate box for the future with the inscription "I miss, but in moderation" because trust and faith remain between Me and the Future.

Thank you for reading my post! See you!