День роздумів / A Day of Reflection

Усім привіт.
Сьогодні зранку, відкривши електронну поштову скриньку, я отримала несподіваний сюрприз: персональний лист-запрошення від одного європейського фонду відвідати влітку Бельгію в рамках триденного робочого туру з питань культурних проєктів.

Лист мене дещо приголомшив. Бо я рік нічого подібного вже не отримувала, і нікуди цьогоріч не їздила у закордонні відрядження, вже не кажучи про відпочинок. Тому я цілий день думала...

Але я думала не про запрошення, не про перспективу далекої поїздки і не про країну, в якій останні роки мріяла побувати. Я думала про те, хто саме зараз нам дарує такі можливості, відкриває ледь не усі двері, дає змогу говорити з різних майданчиків про Україну, будувати культурні мости і вести активний діалог з Європою й усім цивілізованим світом. І якщо ви думаєте, що це справді якісь фонди чи якісь наші державні інституції, то ви помиляєтеся. Бо це нам дарують наші воїни, які на передку відстоюють не лише нашу свободу, а й прокладають нам шлях до таких міжнародних ділових заходів і турів.

Наші воїни підкорюють для країни і всіх нас такі вершини, які ще на кінець 2021 року вважалися неприступними. А зараз, зараз завдяки їхнім титанічним зусиллям, нашій витримці й незламності ми робимо сходження не на один умовний Еверест. Сходження, які мають високу ціну, і за які ми надто дорого платимо. На жаль.

А ще я думала про те, чи надійшло б мені це персональне запрошення, якби не повномасштабна війна в Україні? Звісно, що з цим фондом я вже мала приємну й плідну співпрацю. Але за 5 років жодної такої пропозиції не отримувала. І от тепер, в умовах безжальної війни, будь ласка, "приїздіть — усе за наш рахунок, ми хочемо культурного обміну і ще більше спільних проєктів". Я не виключаю того, що саме через це. Хоча я можу й помилятися.

Я ще маю час на роздуми щодо прийняття рішення. Але не перестаю уклінно дякувати нашим воїнам, які для нас тримають небо і виборюють такі можливості. Усе, що ми зараз маємо мирного в нашому житті, саме завдяки ЗСУ. Не забуваймо про це.

All photos of my last peaceful summer. Slovakia, August 2021