Тривалі очікування

Привіт, друзі! Я хочу розповісти вам про тривалі очікування.

Колись давно теща принесла додому дуже хороший горіх — великий, з тонкою шкарлупою. Тобто він мав тонке ядро, його легко було розбивати, і, як це іноді буває, товста шкарлупа не займала більшу частину плоду. Горіх було легко чистити — а це дуже важливо, бо не всі горіхи такі зручні в цьому плані.

Вона запропонувала посадити його, бо ще мала кілька подібних горіхів. Спробували — смачний. Було ще кілька горіхів, які можна було посадити. Але, як і з будь-яким насінням, те, що ти посадиш хороший горіх, не означає, що виросте дерево з такими самими властивостями.

Генетика — річ складна. Це як із людьми: не факт, що діти будуть на тебе схожі. Можуть бути подібні, але не схожі, а можуть бути й зовсім інакші. Це залежить від того, як поєдналися гени. У рослин, звісно, трохи інакше, але ймовірність отримати ідентичний сорт — невелика. Тому для точного відтворення сорту рослини, як правило, щеплять: беруть потрібну гілку й прищеплюють до підщепи — по суті, це клонування.

От ми й посадили той горіх. Тоді ще не було навіть будинку — просто в землю в пагін. Він вижив, потім обмерз. Потім ми пересадили його один раз, другий раз. І цей горіх кілька разів обмерзав.

Минулого року на ньому був один горішок, але заморозки його знищили. Цього року ситуація була подібна: вже було не один, а кілька горішків, і знову були заморозки — тижні два, практично щодня. Ми вирішили боротися за горіх, щоб дізнатися: хороший він чи ні.

Бо якщо він поганий — краще викорчувати й посадити щось інше. Але й цього року горіхи не вціліли. Здавалося, що пережили заморозки, але згодом просто зникли. Ще донедавна було видно два-три вже запилених, великих, а тепер — немає.

І ми з дружиною знову залишилися розчарованими, бо й цього разу не дізнаємося, чи це той самий хороший горіх.

А горіху вже 6–7 років, можливо, більше. Може, й 9. Точно ще не 10, але вже чимало. І от ми так чекаємо на його плоди — й не факт, що дочекаємося.

Звісно, ми не чекаємо щодня, не згадуємо постійно. Горіх собі росте. Він навіть не потребує особливого догляду — тільки захист від заморозків, та трохи підрізати нижні гілочки, бо ще невеликий і не потребує формування крони.

Горіхи, слава Богу, не хворіють, як інші дерева, які ми постійно мусимо обробляти від тлі чи грибкових хвороб. Горіх росте здоровим.

От тільки залишилося одне — дочекатися відповідей на всі ці довгі очікування. Сподіваємося, що вже наступного року дізнаємося, яка з нього користь.