Три види м'яти

Привіт, друзі!

У позавчорашньому дописі про багаторічну руколу я мимохідь згадав про м’яту — бо вона також потрапила на фото. Вона росте у нас просто біля фундаменту будинку, поруч з руколою. Це місце їй явно до душі: вдень кам’яна стіна нагрівається від сонця, а вночі віддає тепло — і м’ята росте рясно, соковито, особливо навесні, коли зелень ще така бажана, а вітамінів так бракує.

Зараз — саме час зрізати й сушити м’яту. Ми садимо її не просто так — ми з дружиною дуже любимо м’ятний чай. І, незважаючи на всілякі «страшилки» про його вплив на чоловіків, скажу вам чесно: у мене троє дітей, і дружину я свою дуже люблю 😉 — тож м’яті в нашому домі зелений хід!

На перших двох фото — м’ята того сорту, що я люблю найбільше: вона м’яка на смак, із легким ароматом. А от на третьому фото інший сорт, з більш вираженим ментоловим присмаком. Схожа і та, що росте під вишнею — на четвертому фото — листя в неї гладке, й саме його дружина додає до салатів та інших кулінарних експериментів.

А я ж просто — любитель гарного м’ятного чаю. 🌿
Дякую, що читаєте!