Сімейний день

Привіт, друзі! Вчора в нас був сімейний день. Старший син, якому 5,5 років, давно хотів кудись сходити — або в кіно, або в місцевий дитячий розважальний центр. Оскільки донечка поїхала в літній табір у гори, то ми вирішили: настав час здійснити прохання сина. Молодшого залишили бабусі. Також залучили до гурту мою сестру з чоловіком та їхнім сином — тобто моїм племінником — і поїхали в парк атракціонів. А після цього заїхали на бургери та морозиво.

Приємно було пройтися центром Львова. Єдиний мінус — поїздка автомобілем від Парку культури, який знаходиться не надто далеко від центру, до самого центру була довгою і виснажливою. У неділю центр Львова перекритий, автомобілі об’їжджають вузенькими вуличками довкола, машин багато, тому рух просто вимучує. Також знайти місце для безкоштовної парковки — просто нереально. Шкода, що паркінгів так мало. Хоча, не впевнений, що ми і платну парковку в центрі знайшли б — місць там дійсно бракує. Але зрештою цей квест ми виконали, припаркувалися, і хвилин 15 пройшлися пішки.

Було приємно пройти через центр міста, побачити людей, які відпочивають, прогулятися з дітьми старими вулицями Львова, вимощеними бруківкою, яку так ненавидять водії і обожнюють туристи та поціновувачі старовини. Вона ж і дозволяє зберегти дух епохи.

Приємно було усвідомлювати й розділяти радість дітей — те, що вони мають це свято, цю вилазку з батьками, їхню цікавість. Дай Боже, щоб вони, як і ми, змогли зберегти в памʼяті ці спогади — про один щасливий день серед багатьох інших — у часи війни, яка досі триває на східних теренах нашої держави.

Сьогодні мене не тригерило від усвідомлення того, що тут — мир, мирні люди розважаються… А от одразу після повернення зі Сходу мене просто розривало від суперечливих емоцій. Якісь глибоко сховані почуття провини залишилися, але переважали емоції вдячності: як приємно бути разом із сім’єю, з родиною, дарувати їм яскраві миті дитинства. І водночас усвідомлення того, що можливо колись знову доведеться повертати цей борг.

А поки що ми насолодилися смачними бургерами в місцевому гастропабі — просто неймовірними. У порівнянні з ними макдональдсівські бургери — це небо і земля.

Ну а потім ще зайшли на крафтове морозиво у «Файні льоди». Племінник— фанат їхнього морозива, навіть підписаний на їхню сторінку в інстаграмі, і був дуже щасливий, що ми зайшли саме туди. Це маленька крамничка з десятками видів морозива з найрізноманітнішими смаками. І це стало приємним завершенням цього вихідного дня. 😊