Потреба працювати

Привіт, друзі! “Вік живи — вік учись” — така приказка, але ніхто чомусь не каже "Вік живи - вік працюй!" 😁. А тому що це очевидно: поки живеш — мусиш працювати. Ну, хіба що ти ще дитина, і за тебе працюють батьки)). Але вони з певного віку теж потребують допомоги — і, відповідно, твоєї праці.

Ми мусимо працювати, щоб щось мати. Загалом це так працює в нормальному суспільстві. Я, звичайно, розумію, що бувають усілякі девіації — в когось щось відібрати, вкрасти, обдурити когось — але не це має бути нормою. Нормою є працювати. Або постійно, або заробити одразу стільки, щоб потім не працювати зовсім. Але, по-перше, це доволі нудно (ну, хіба що насичувати життя подорожами та яскравими враженнями), а по-друге — мало кому так щастить схопити удачу за хвіст. Тому доводиться потихеньку працювати.

Я, загалом, вважаю, що мені пощастило: я зміг побудувати будинок. Але на нього вкладено дуже багато праці. Я почав працювати над ним ще до свого одруження — тоді був зроблений фундамент власноруч. Не знаю, на що я сподівався, але це був певний "якір". І цей якір тримає мене в житті вже понад 10 років, мабуть, скоро вже й усі 15 буде, якщо рахувати від початку залиття фундаменту.

Було кілька етапів будівництва: на одних сходилося багато людей, на інших працювали майстри. А так — потихеньку я постійно роблю щось сам. Останнім етапом стало влаштування другого поверху. Ну, точніше, зараз я обшиваю вагонкою стелю на мансардному поверсі. Ми вирішили робити саме так, бо гіпсокартон і натяжна стеля — це не варіант. Натяжна стеля мені не подобається, а з гіпсокартоном я працювати не люблю, та й не дуже вмію. До того ж, там потрібні двоє людей. А вагонка — легенька, тут можна і самотужки впоратися.

Звичайно, довелося купити деякий інструмент — наприклад, торцювальну пилу. Але я давно хотів її, тому це радше приємне придбання. Загалом, результат ви можете побачити на фото.

А на цьому фото видно, як я зашив частину стелю згори ДСП. Знизу там буде вагонка, а зверху — маленьке горище під самою стелею, де не походиш, навіть стоячи, лише навприсядки. Але там можна сховати купу непотрібних речей. Там також буде прихований люк зі східцями — він уже куплений, просто чекає свого часу. Бо все одразу не встигнеш.

А так — у мене роботи розплановано, мабуть, на рік уперед. Але сьогодні — неділя. Тому я відпочиваю, просто пишу цей допис. А працювати буду вже завтра)).

Всім дякую за увагу! Гарних вам вихідних!