Павутина за вікном

Привіт, друзі! Ще минулого тижня я помітив, що у нас за вікном кухні, прямо біля мийки, павук сплів павутину. Вона завдовжки сантиметрів 30, завширшки приблизно 15 — тобто класична овальна форма. Коли світило сонце, у денному світлі її було не надто видно, бо вона надзвичайно тонка й міцна, як для свого розміру та товщини. Але все ж таки павутину було видно досить непогано.

Я довго не мав часу зробити фото: коли бачив її зранку, телефон лежав десь в іншій кімнаті, а я саме готував сніданок. Тож відклав на потім і забув. І ось лише вчора чи позавчора таки зробив кілька знімків і вирішив поділитися з вами.

Спершу я сфотографував через скло вікна. Воно в нас не дуже чисте, бо поруч дорога, з якої постійно летить пилюка. Ми захищаємося від цього пилу, посадивши туї. Вони ростуть дуже швидко: за п’ять років виросли з маленьких саджанців у двометрові велетні. Але до повноцінної «зеленої стіни» їм ще кілька років.

Друге фото зробив уже з відкритого вікна. І, чесно кажучи, перший знімок мені подобається навіть більше. У ньому є щось таке… душевніше, прихований сенс чи атмосфера. Не знаю, як пояснити, але воно має особливий настрій.

Є ще третє фото, яке я зробив знизу, вже із землі. Але під таким гострим кутом на ньому вийшли хіба квіти кампсису — ті самі, які видно й на першому фото. До речі, цього року кампсис надзвичайно сильно розрісся. Його навіть не стримує моя імпровізована опорна конструкція з рейок і шнурка. Забагато пагонів, які вийшли за межі опори, просто обламалися під власною вагою. Кампсис нагадує якусь ліану, що росте надзвичайно швидко.

Взагалі осінь — це час павутиння і павуків. Їхній зоряний час настає під час бабиного літа. Це тоді, коли після сезону дощів (який схоже вже розпочався, бо сьогодні сильний дощ😒) і короткого похолодання на кілька днів чи навіть тижнів повертається тепла, лагідна погода. Саме тоді павучки починають свої подорожі: вони піднімаються на павутинках, вітер підхоплює їх і несе далеко, допомагаючи їм розселятися.

Ось така от мудрість природи. Добре це чи погано для нас — не знаю. Але природа різноманітна, і в цьому її краса.