Навіщо копати мухомори?

Привіт, друзі! Сьогодні гуляв із малим і вирішив заглянути до нашого молодого соснячка — ну як молодого, йому вже років із 15, але я досі називаю його молодим, бо пам’ятаю, яким він був, коли тільки з’явився. Колись там було поле…

Хотів пошукати маслючків — іноді вони там трапляються — але натрапив на інше «грибне царство»: пантерні мухомори. Їх була просто неймовірна кількість. Великі й маленькі, поодинці і цілими родинами, сховані у хвої, або вже повністю розкриті, як парасольки.

Мені завжди було цікаво спостерігати за грибами, навіть тими, що не їстівні. Але цього разу мене засмутила картина — більшість мухоморів були понівечені: затоптані, розбиті, подушені. Можливо, це діти бавились — неподалік у лісі видно їхню халабуду. Але ж діти — це віддзеркалення дорослих.

Навіщо нищити те, що тебе не чіпає? Мухомори не винні, що отруйні. Ніхто не змушує вас їх їсти. Люди й так часто перестраховуються і не збирають навіть схожі їстівні гриби — наприклад, смачнючі парасольки — бо бояться сплутати з отруйними. І правильно роблять. Але навіщо це варварство — навіщо топтати, трощити?

Нехай ростуть. Природа й так нас терпить, не треба ще й її мучити.