Краса дикої моркви

Привіт, друзі! У суботу я вирішив з другом знову перевірити, чи немає в лісі грибів. Для мене це була друга пробна поїздка на гриби цього року, для друга — третя. І знаєте що? Що моя друга спроба, що його третя — виявилися невдалими.

Здавалося б, чого б це? Нарешті випав дощ — кілька днів тому. У лісі тепло, на півтора тижня вже вночі температура не падала нижче +12. Волого. Але грибів у лісі не було. Ніяких. Ні білих, ні червоноголовців, ні маслюків. Лише по жменьці лисичок — це навіть смішно.

Ми довго шкребли з товаришем потилиці, але так і не зрозуміли, чому це грибів немає. Даремно їздили — під Львовом понад 100 км. Подорож — 4 години, а якщо врахувати ще мандрівку по лісу, то, напевно, й усі шість це все зайняло.

Очевидно, цього року не надто вдалий грибний сезон у нас тут, на заході України. Бо я читаю, навіть тут в нашій українській спільноті у Вулику, що на Київщині, в північних областях, тобто Житомирщина, здається, ще Чернігівщина, Волинь, та що ближче до кордону з Білоруссю — там люди збирають білі гриби. А в нас — немає. На жаль((.

Але я принаймні помилувався красою ранкової природи! Коли ми приїхали з другом з самого ранку, там була тільки одна дорога — можна сказати, умовна, серед кущів дикої моркви. Обабіч дороги росли ці двометрові кущі — і праворуч, і ліворуч. І тільки на самій умовній дорозі, де була трава десь майже до колін, машина могла проїхати. Очевидно, кущі там не ростуть, бо туди часто приїжджають люди по гриби.

Але от уздовж доріжки був сформований тунель із кущів дикої моркви — це було дуже гарно, особливо в променях сонця. Тож оцими фото я зараз з вами і ділюся — хоча б сфотографував таку красу, раз грибів не було.