Дощова осінь

Цього року ні весна, ні літо, ні осінь не були по-справжньому теплими. Раніше траплялося, що вересень і навіть жовтень тішили приємним сонечком, і думати про опалення не доводилося. Пам’ятаю, коли народився наш молодший син, ми вперше розпалили камін лише в листопаді. А тепер — ще у вересні вже доводилося розпалювати, бо холод добряче дошкуляє. Іноді навіть підлогу включаємо на ніч, щоб не було так зимно ходити босоніж.

Літо теж не надто тішило — дощі, прохолода, часом так хотілося розпалити камін навіть у серпні (це було тоді коли на День Незалежності в горах випав сніг і у нас теж було дуже холодно). Попри це, врожай цього року непоганий: і картопля, і морква, і буряк, і яблука непогано вродили.

Зате з грибами якось не склалося. Хоча люди в соцмережах активно хваляться своїми кошиками, мені цього року якось не пощастило. Ми з друзями, як завжди, їздили далеко — у Старосамбірський район, але кілька разів повертався зовсім без грибів, а кілька разів — з невеликим уловом. Так що цього разу грибний сезон для мене вважаю невдалим. Є кілька баночок маринованих білих, трохи маслюків — і на тому все.

А зараз, коли пишу ці рядки, слухаю, як дощ барабанить по даху, і думаю, що така погода саме для того, щоб засісти вдома й нарешті доробити ремонт другого поверху.